Йдеться про події 75-річної давності, які відбулися протягом червня та липня 1941 року – коли до західних регіонів України почали входити військові частини Німеччини, в’язниці були переповнені закатованими, вбитими і тими, кому пощастило залишитися живими. Адже радянська влада проводила масові арешти та репресії з вересня 1939 року.

Тож під час наступу нацистів ув’язнених навіть не думали етапувати чи перевозити кудись у інше місце. Більшості інкримінували контрреволюційну діяльність: їх називали причетними до Організації Українських Націоналістів, шпигунами та диверсантами, незважаючи на реальний стан речей.

Без суду та слідства людей розстрілювали просто у камерах. Лише у тюрмах Львова знищили 4,140 в’язнів. Загалом же – по всій Західній Україні – на початку літа 1941 року розстріляли близько 24 тисяч людей.

На Прикарпатті одним з місць масових розстрілів є Дем’янів Лаз – урочище поблизу м.Івано-Франківська.

Наприкінці червня 1941 року,  під час відступу військ Червоної армії органами НКВС УРСР  саме тут знищували в’язнів тюрем.

На початках національного відродження в 1989 р. при Івано-Франківському культурно-науковому товаристві «Рух» утворився осередок «Меморіалу». Він поставив перед собою завдання розслідувати сталінські злочини на нашій землі. Непевні і уривчасті свідчення показували, що таємницю одного з найбільших злочинів Прикарпаття ховає в собі земля Дем’янового Лазу.

З ініціативи групи «Меморіал» при Івано-Франківська  науково-культурному товаристві «Рух» влітку 1989 в Дем’яновому Лазі розпочато розкопки трьох могил. Було піднято останки 530 жертв.