Весна, зійшов сніг і оголився ґрунт, господарі, наводять лад на присадибних ділянках, почали спалювати торішнє листя та траву. Не секрет, що з настанням весни зростає кількість пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої трави, чагарників та розведення багать в лісах.

Люди забувають, що при випалюванні сухої рослинності страждає не лише природа, а й вони самі. Інколи, через свою необережність, палії стають жертвами свої «плідної» праці. Від охопленої полум’ям трави загоряються житлові будинки, господарські будівлі, сараї з худобою, гинуть та отримують травми люди.

ЧИМ ШКІДЛИВЕ СПАЛЮВАННЯ ОПАЛОГО ЛИСТЯ?

• При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі й траві виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Також з димом у повітря вивільняються діоксини– одні з найотруйніших для людини речовин.
• Разом з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття (особливо пластмасові та поліетиленові вироби), що суттєво посилює забруднення атмосфери. Саме вони як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні, що особливо небезпечні тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзилліти. До вогнища нерідко потрапляють фанера та дерев’яні речі покриті масляною фарбою, що містять свинець.
• Спалювання листя й трави призводить до руйнації верхнього ґрунтово-рослинного покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми, корисні для ґрунту комахи.
• При згорянні ж утворюється зола (у кращому випадку). Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
• При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до знищення цінних видів рослин і тварин.
• Саме із спалювання польової стерні починається більшість небезпечних пожеж. Існує загроза загоряння житлових будинків та інших споруд.
• Якщо спалювати суху траву на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, дим і вогонь здатні спричинити замикання ліній електропередач, що може призвести до руйнівних наслідків для населених пунктів та промислових об’єктів.
• Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за спалювання листя, сухої трави передбачена у Кодексі України про адміністративні правопорушення:

«Стаття 77–¹. Самовільне випалювання рослинності або її залишків

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

ЩО Ж РОБИТИ З ОПАЛИМ ЛИСТЯМ?

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.

Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.

Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

Виконавчий комітет Бурштинської міської ради звертається до всіх жителів  м. Бурштин та с. Вигівка із проханням не розводити багаття на своїх присадибних ділянках та прилеглих територіях, не спалювати траву та листя.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя та траву поясніть, будь ласка, чому це не слід робити, скоріш за все вони несвідомі цього!

Якщо ви помітили горіння сухої трави, – спробуйте самотужки його ліквідувати. У випадках значного поширення пожежі  негайно повідомте про загоряння за телефоном 101.

Опубліковано 01.03.2017 року