ВОЄННИЙ СТАН

«Мені здавалося, що страшно сидіти під обстрілами з маленькою донечкою, але найстрашніше, як виявилось, це втрата коханого чоловіка», – Ірина Сисоєва.

«Мені здавалося, що страшно сидіти під обстрілами з маленькою донечкою, але найстрашніше, як виявилось, це втрата коханого чоловіка», – Ірина Сисоєва.

«Мені здавалося, що страшно сидіти під обстрілами з маленькою донечкою, але найстрашніше,  як виявилось, це втрата коханого чоловіка», – Ірина Сисоєва.

Ми продовжуємо цикл розповідей про внутрішньо переміщених осіб, які зараз проживають на території Бурштинської територіальної громади.

До вашої уваги розповідь дружини загиблого Героя, мами маленької донечки та поетеси,  з м. Харків – Ірини, життя якої змінилося 24 лютого в Очакові Миколаївської області, де чоловік проходив службу.

п. Ірино, ранок 24 лютого, який він для Вас?

– Ранок 24 лютого почався із дзвінка та бойової тривоги у чоловіка. Він у мене військовий. Тоді ми попрощалися і він побіг,  а я почала збирати дитину. Коли ми вибігли з дому, лунали вибухи, ми бігли до наших знайомих, де надалі перебували.  Я подзвонила батькам, Харків так само був під обстрілами, виїхати не було можливості ні нам, ні їм.

Ви дружина Героя – Захисника Сергія Сисоєва, поділіться власною історією.

– З чоловіком познайомились на волонтерському заході в 2015 році. Він був активістом, я – волонтером. На той час ми були студентами,  після закінчення університету одружилися. Він пішов служити в елітну частину ССО, до того серйозно займався спортом, Майстер спорту України з кікбоксингу. Він був професіоналом своєї справи. Я завжди буду ним пишатися!

Він був ініціативним і цілеспрямованим. За часи служби закінчив навчальний підрозділ за спеціальністю розвідник, пройшов різні курси від закордонних партнерів  та курси парамедиків, також курси бойового плавця, гірську підготовку, повітряно-десантну підготовку,  та здійснив 20 стрибків з парашутом,  в тому числі і на воду; професійний військовий водолаз, здійснював стрибки у воду по штурмовому з гелікоптера, абордажні дії на воді; добре володів різною зброєю, захоплювався снайперською діяльністю; брав участь у сумісних навчаннях з СБУ; неодноразово представляв частину на чемпіонатах з рукопашного бою та інших змаганнях… Він виконував складні завдання в складі Сил Спеціальних Операцій.

За час війни брав участь в обороні Маріуполя, Попасної, Донбасу,  Миколаєва… На жаль 15 червня 2022 року чоловік загинув в Херсонській області при виконанні бойового завдання.

Мені здавалося, що страшно сидіти під обстрілами з маленькою донечкою, але найстрашніше,  як виявилось, це втрата коханого чоловіка…

  • Знаю, що бібліотеки нашої громади поповнилися Вашою книгою, розкажіть про її створення.
  • Вірші почала писати ще в 2015 році. Робила листівки для військових, які прямували на фронт. Після знайомства зі своїм чоловіком  почала присвячувати йому вірші. Наприкінці березня  2022 року познайомилась з талановитою художницею Іриною Фурман, яка, прочитавши мої вірші, запропонувала зробити ілюстрації до них. Так виникла ідея створення книги. Я дуже хотіла присвятити її своєму чоловіку, але не посмертно…

За тиждень до загибелі Сергій приїжджав до нас, я йому розповідала ідею створення збірки, показувала ескізи малюнків. Він мене підтримав, казав, що я все ж таки знайшла себе в мистецтві. Через 2 місяці після його смерті вийшов перший тираж, який одразу за пару днів розібрали всі бажаючі. Для мене це не просто книга, це оголена душа, сповнена болем за нашу країну, наших людей, наших хлопців, що на передовій.

Я мрію, щоб якомога більше людей дізналося за мого чоловіка, ким він був, що зробив для нашої країни, адже  в нього цікава довоєнна біографія, як громадського діяча та активіста.

  • Які у Вас плани на майбутнє?
  • Найбільша цінність – це наше життя і життя наших близьких людей. Моє завдання гідно виховати свою донечку, дати їй освіту, знання. Зараз неможливо будувати глобальних планів, бо ми кочуємо. Єдине знаю, що не покину Україну, бо моя дитина має вчити українську мову, традиції, історію своєї батьківщини. Коли вона підросте, я з гордістю буду розповідати їй про тата.

На даний момент ми з Іриною Фурман запустили серію авторських листівок на підтримку ЗСУ. Всі виручені кошти передаємо  для наших  хлопців на фронт. Зараз в різних регіонах проходить презентація збірки,  в школах на уроках патріотизму читають вірші та розповідають біографію мого чоловіка. Я вдячна за те, що Бурштинська громада зацікавлена в розповсюдженні моєї книги по бібліотеках і школах. Я вірю, наша перемога близько! Ми повинні гідно вистояти цю війну заради майбутнього наших дітей.

Попередній ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

Залиште свій коментар

Бурштинська міська рада


Бурштинська міська рада © 2022. Всі права захищено