Інтерв’ю міського голови Василя Андрієшина газеті “Вісник Бурштинскої громади”.

Інтерв’ю міського голови Василя Андрієшина газеті “Вісник Бурштинскої громади”.

Василь Андрієшин: попри амбіції та компроміси

завжди намагаємось приймати рішення на користь господарки

Василю Михайловичу, почнемо здалека:  виборча боротьба у громаді була дуже напруженою, нелегкою і водночас, надзвичайно конкурентною. Адже такої кількості достойних опонентів не було в Бурштині давно. Розкажіть, завдяки чому вдалося перемогти?

– Я вважаю, що перемогти вдалося завдяки злагодженій роботі усієї команди та підтримці наших лідерів. Повірте, ми під час виборчої кампанії об’їздили усі села громади. Не всюди нам вдалося здобути більшість голосів, але впевнений, що ті цілі та програмні засади, з котрими ми знайомили мешканців нині, уже великої Бурштинської громади, десь відклалися, запам’яталися, чи то навіть сподобалися більшості. Також варто згадати приїзд експрезидента Петра Порошенка, неодноразові візити Марусі Звіробій та Софії Федини. Не можу стверджувати, що саме ці фактори стали визначальними, проте люди десь могли зрозуміти, яким вектором ми будемо рухатися далі.   Хочу подякувати усім, хто мене підтримав і пообіцяти зробити все від мене залежне, щоб жити у громаді стало комфортніше.

– Вашому приходу до влади передувало відключення очисних споруд КП «Житловик» від електроенергії за борги. Тож, ще не ставши головою, Ви мали вирішувати дуже проблемне питання.

– Саме так. Перед першою сесією місто повідомили про відключення наших очисних споруд від живлення. Тому довелося оперативно вирішувати ситуацію. Це було 21 листопада. Дякувати Богу, знайшлися люди, знайшлися зв’язки в обленерго і ми не прогриміли на всю Україну зі своїм скандалом.

– Сьогодні у КП «Житловик» новий директор. Чи будуть зміни, про які говорять вже десятиліття? Як реформуватимуть «Житловик» і чи реформуватимуть взагалі?

– Обов’язково зміни будуть. Вже на наступну сесію, яка відбудеться 30 березня, виноситься питання з реорганізації КП «Житловик». Власне, сама реорганізація буде полягати в тому, що ми відділимо, згідно законодавства, надання послуг у житловому секторі та послуги з благоустрою. Тобто ми створимо компанії, які будуть надавати ці послуги. А ми, як міська рада, будемо їх замовляти. Це, відповідно, призведе до зменшення кількості людей, котрі там працюють зараз, зокрема, у господарстві благоустрою та озеленення. Проте, якщо треба буде, міська рада зможе замовляти такі послуги і у інших підприємств чи підприємців, використовуючи тендерну процедуру. Знаю, що й така схема матиме недоліки, адже тендери – це час, тому будемо поєднувати. Ми зараз бачимо як по місту виконуються роботи з благоустрою. Не завжди вони якісні і вчасні. Це нас не задовільняє і це треба змінювати.

– В продовження комунальної теми мусимо поговорити про тепло. Поясніть людям, а це стосується переважно мешканців Бурштина, до кого йти, якщо труби холодні?

– Це питання, однозночано стосується кожного мешканця, власника квартири. Всім вже відомо, що труби в квартирі – це приватна власність. І люди повинні самі думати, як їх промити, адже у нас дуже погана вода і батареї забиті. Я це говорю з повною відповідальністю. Якщо труба забита і недостатньо прогріває – то ми не можемо вимагати від надавача послуг чогось більшого. А хто у нас зараз надає послуги і отримує за це кошти – ДТЕК Бурштинська ТЕС. Зазначу, що з вини надавача послуг не гріє десь у 5% випадків. Це дуже велика рідкість і трапляється таке тоді, коли є якісь пориви на лінії, або інші форс-мажорні обставини. Усі інші проблеми – через забиті труби. Те саме можна говорити і про заміну труб. Якщо ця заміна аварійна – то поки що її виконує «Житловик», але планові заміни повинні робити люди. Це їх приватне житло. У селі, наприклад, людина сама повинна про все дбати. То чому у місті все мають робити замість власників квартир.

– Чи допоможе у цьому плані створення ОСББ і як ведеться робота в цьому напрямку?

– Власне тому у нас в Бурштині й проблеми, що толком не створено жодного об’єднання співвласників багатоквартальних будинків (ОСББ). Чому у Бурштині немає жодного утепленого будинка? Та тому що немає ОСББ. А чому немає ОСББ? Тому що люди не хочуть брати відповідальність на себе. Немає бажання економити, немає ринкових відносин, ринкових цін і конкуренції. Я думаю, десь не за горами у нас звернення жителів щодо можливості встановлення автономного опалення. І ми змушені будемо на це реагувати, але чи можна це зробити якісно без створення ОСББ – поки що загадка.  Думаю індивідуальне опалення у Бурштині – це питання вже найближчого майбутнього. Адже як там буде функціонувати ДТЕК, як буде працювати станція, які джерела енергії будуть використовуватись у майбутньому і як їх будуть виробляти та ділити – не знає зараз ніхто.

– Ми підійшли до питання ДТЕКу. Як зараз формуються відносини нової влади міста із компанією? Чи будуть продовжені програми, які функціонували у Бурштині та по селах громади до цього часу?

– На програму «Громада своїми руками» ДТЕК виділяє 1 мільйон 350 тисяч гривень. Це мало, але дякуємо й за те. Також працюємо над розробкою інших програм, але про це ще рано говорити. А що стосується співпраці загалом – вона продовжується. Скажу так: станція допомагає місту у вирішенні деяких питань і ми їм за це дякуємо, але цього мало. Ми просимо, наприклад, ДТЕК «Західенерго», щоб вони взяли собі на баланс мережі і щоб місто, а особливо, КП «Житловик», не було прокладкою між надавачем послуг і споживачами. Проте  цього зараз немає. Тому й виникає безліч питань по якості опалення. Тож є багато спірних питань.

– Рішенням сесії депутати надали згоду місту та громаді прийняти у власність територіальної громади об’єкти соціальної інфраструктури, що нині є власністю ДТЕК «Західенерго». Як це відбуватиметься?

– Так. Сесія дала згоду на прийняття у власність громади об’єктів соціальної інфраструктури, котрі нині є власністю ДТЕК «Західенерго». Що це означає? Означає, що процес запущено, створено комісію (очолює заступник Володимир Чуйко – ред.), котра зараз буде інспектувати об’єкти, які ми плануємо взяти на баланс громади. Це спорткомплекс, басейн, будинок культури. Комісія буде складати дефектні акти, а приймати приміщення ми зможемо аж тоді, коли Бурштинська ТЕС зробить усі зазначені ремонти. Скільки часу це триватиме – не відомо, тож не факт, що прийом-передача відбудеться вже в цьому році.

– А як щодо так званого «пляжу»?

– Це нині є земля і територія станції і знаходиться вона біля технічної водойми станції. Не можу сказати, що все погано. Коштами станції, іноді міста, частіше – приватних підприємців ту територію якось вдається тримати у порядку. Звичайно, хотілося б кращого. Тому ми працюємо у цьому напрямку. Нещодавно ми уклали угоду з громадською організацією «АСТАР», котра буде працювати над організацією туризму на водних плесах як «Бурштинського моря», так і Дністра. Ми б, звичайно, хотіли, щоб там були різні атракціони, облагороджена територія, на воду можна запустити світлові ефекти. Адже треба якось привабити туристів у наше місто. Також болючим питанням є стоянка автомобілів, але це все повинно вирішуватися в комплексі. Хочемо, насамперед, прокласти туди асфальтовану дорогу і вже аж після цього працювати у руслі створення автостоянок, заборони заїзду і тому подібних речей.  Знову ж таки – чи вдасться це нам у цьому році – ще не відомо, адже у нас дуже скромний бюджет. Є також багато питань по рибі, по нашому рибгоспу, по збору коштів за рибалку. Над цим всім треба серйозно попрацювати, адже це дуже непрості питання і тут теж можна працювати над наповненням бюджету громади. Скажу відверто, зараз у нас закладено кошти навіть не на цілих 11 місяців. Нам до кінця року не вистачає, щоб покрити всі наші витрати. Потрібно на чомусь економити, адже зараз держава не додасть.

– Одним із болючих питань громади сьогодні залишається несанкціоноване сміттєзвалище. Чи будуть якісь зміни і коли?

– Це справді дуже болюча тема, але цього року мусять бути якісь зрушення. Знаю, що відповідно до концепції, котру розробляли на рівні області, на Прикарпатті має бути три офіційних сміттєзвалища – калуське, івано-франківське та коломийське. Також, ймовірно, буде п’ять перевалочних сміттєзвалищ, котрі будуть сортувати сміття і, по можливості, організовувати його переробку. Вважаю, що ми мусимо зайнятися питанням переробки сміття, адже возити його на офіційне сміттєзвалище у Івано-Франківськ буде дуже дорого. Тому міська рада вже направила листи на адресу ДТЕК «Західенерго» із проханням, щоб станція відмовилась від земель під нинішнім сміттєзвалищем. Тоді земля стане нашою і ми зможемо зробити проєктно-кошторисну документацію та паспорт нашого сміттєзвалища. Потім ми змушені будемо навести там порядок: поставити ангар, поставити сортувальну лінію і сортувати сміття. У нас в громаді ми робимо спроби сортування сміття, але як на ящиках не пиши – люди того не розуміють і все звалюють в купу. Тож мусимо сортувати вже на місці і я переконаний, що цього року ми це втілимо.

– Ви згадували про потребу наповнення бюджету. У Бурштині колись намагались створити індустріальний парк, але робота так і не була повністю завершена.

– Індустріальний парк починали, але не завершили. Зараз там немає підведених мереж і немає навіть проектно-кошторисних документацій на ці мережі. Тож зараз міська рада поновлює роботу над парком. Насамперед, ми хочемо пройти експертизу і вже у цьому році обов’язково будемо працювати над підведенням туди всіх мереж. Не відкладатимемо також і з пошуком інвесторів, котрі могли б вести тут бізнес, відкривати нові робочі місця. У нас в громаді, як  і вцілому в Україні, є дуже велика проблема з відсутністю роботи, нормальної, гіднооплачуваної роботи. У мене за цих трохи більше, як сто днів на посаді, назбирався список із майже 200 людей, котрі хотіли б отримати роботу в органах влади. Це люди з освітою, вмінням і бажанням працювати. А роботи нема. Скільки ж таких людей у нас є у розрізі робітничих професій? Порахувати важко. Люди масово виїжджають, щоб прогодувати свої сім’ї. Оце є велика проблема, яку ми насамперед маємо вирішити.

– Пройде певний час і доведеться підводити якісь підсумки. Що вважатимете позитивним показником своєї роботи? Як бачите громаду за рік, за два?

– Найпершим показником нашої роботи буде добробут людей. Хочу, щоб у Бурштині та інших населених пунктах громади знову починали будувати будинки, щоб було кому і за що їх купувати, щоб люди мали роботу і доступ до якісних послуг. Щоб було де відпочити і набратися сил. А це все буде тоді, коли у нас буде розвиватися виробництво, будуть відкриватися фабрики, сільськогосподарські підприємства, коли буде рух. Зараз у нас занепад, депресія.

– Зайшла мова за інші населені пункти громади, себто наші села. На що найперше варто звернути увагу? Чи плануєте, до прикладу, запустити якийсь комунальний маршрут?

– Я не вважаю, що зараз у нашій громаді є проблема з транспортом і доїздом. Так, в період карантину трохи важче, але автобуси їздять. А щодо комунального транспорту, то у цьому році однозначно над цим працювати не будемо.

Є певні питання з вивезення сміття. Намагаємося зараз вивозити сміття з усіх сіл нашим комунальним транспортом, робимо це поки що безкоштовно. Проте, довго так тривати не може. Тож  будемо говорити з людьми, переконувати укладати договори і оплачувати цю послугу, для того, щоб хоч частково покривати наші витрати.

Найбільшим питанням я все ж вважаю відсутність праці. Нам треба запускати виробництво, садівництво, городництво. Ми зустрічалися із представниками агрохолдингів, котрі в нас на території громади орендують землю і ставили питання про організацію саме переробки вирощеного. Зараз вони не погоджуються, але ми будемо наполягати і надалі. Нам треба думати, як створювати додану вартість.

Також, вважаю, що  на землях нашої громади варто вже розпочинати вирощувати ожину, малину, лохину та горобину. Це дозволить місцевим людям працювати. До прикладу, один гектар лохини майже 9 місяців мають обслуговувати 10-15 осіб. А якщо б розмістити 500 або й 1000 гектарів такої культури? Ви уявляєте скільки людей одразу отримають роботу! Нам би тоді не вистачало робочих рук. Я на цю тему розмовляв уже із підприємцем, котрий займається вирощуванням таких культур на Рогатинщині і він каже, що у нього заробітна плата від 350 до 700 гривень у день, в залежності від складності робіт. Вже на наступній сесії ми будемо виносити питання про виділення у Новому Мартинові 17 та 30 гектарів землі під ці насадження. Також і надалі працюватимемо над цим питанням. Згодом, можливо, десь у нас з’явиться і завод із переробки ягід. Якщо це вдасться запустити – села заживуть зовсім по-іншому. Я вважаю, що пройде декілька років і наші села розквітнуть. На жаль, ніхто в це не вірить, але це можна зробити.

– Бурштинська громада одна із перших, у котрій швидко і одразу було призначено всіх старост. Спрявляються люди з роботою? Адже обов’язків побільшало.

– Хто справляється, хто – не дуже, хто вже і не хоче бути старостою. Ви ж бачите, які зараз у нас сесії: по сто земельних питань. Це все попередньо лягає на плечі старост. Також обов’язки адміністраторів додають роботи. Але якось працюємо. Мусимо працювати, мусимо брати відповідальність.

– Не можу не запитати: чому немає жодного заступника із, власне, Бурштина? Та й із призначенням їхнім мучилися довго.

– Вважаю, що тут дійсно більше політики аніж господарки. Хоча, якщо чесно, я не бачив, кого можна призначити. Пропозиції були. Були навіть люди, з якими ми вели перемовини, але вони відмовлялися. Тому й так вийшло. Але зараз я задоволений командою. До прикладу, Ростислава Стаська я знаю вже дуже довго. Це чудовий спеціаліст, якому я повністю довіряю. По інших заступниках – Володимиру Чуйку та Івану Драгуну – люди у громаді знані, не перший рік перебувають на посадах у органах місцевої влади, знають роботу, вміють комунікувати. Наразі роботою всіх я задоволений. Не все гладко на початках йшло і у співпраці із депутатським корпусом, не все гладко і сьогодні, але так має бути, бо кожна суперечка, кожне обговорення завжди дасть можливість знайти правильне рішення. Думаю, ми рухаємось у правильному напрямку –  попри політику, попри амбіції та компроміси завжди намагаємось приймати рішення на користь господарки.

– У одному із проєктів рішень, які будуть розглядати на наступній сесії, є питання про оптимізацію освітньої мережі. Розкажіть нашим читачам як все відбуватиметься.

– У нас засідала відповідна комісія, потім відбувся конкурс на визначення опорних шкіл і ми вже розуміємо, куди ми рухаємось. Зокрема, депутатам пропонуємо проєкт у котрому буде затверджено дві опорні школи – Бурштинська ЗОШ №2 та Бурштинська ЗОШ №3. Проте, вони стануть ліцеями. Буде ліцей №2 та ліцей №3. Під знаком питання ще наша діюча гімназія на Січових Стрільців та НВК. Вони будуть діяти як один заклад, проте, депутати мають визначитись, чи залишається гімназія, чи буде ліцей. Крім того ліцей буде у Задністрянську. Опорні заклади-ліцеї будуть мати свої філії. До другого ліцею будуть входити Слобідська, Юнашківська, Насташинська та Сарниківська школи. Хоча по Сарниках ми плануємо призупинити навчальний процес і довозити учнів до школи-філії у Слободі. До майбутнього ліцею №3 будуть входити філії: Новомартинівський НВК, Старомартинівська школа, і Дем’янівська школа. По Старомартинівській школі ми також плануємо призупинити навчання і довозити учнів до Новомартинівського НВК. Натомість Бовшівська школа та Бурштинська школа №1 стануть гімназіями. От такі наразі пропозиції. Як визначать депутати – так і буде.

– Ще розкажіть трохи про спорт?

– На жаль, зараз у нас карантин і питання спорту трохи відійшло на інший план. Хоча це дуже важливо. Десь індивідуально є люди, які займаються у Бурштині, усі бачили нещодавно тренування байдарочників, юні футболісти їздять на змагання, але то все виключно як приватна ініціатива. На жаль, зараз усе мусить бути так. Двічі ми на сесіях вже розглядали питання створення у Бурштині спортивного клубу, але наразі все перенесли знову. Про створення спортивної школи теж мова ще не йде, бо ми цьогоріч не можемо собі фінансово цього дозволити. Будемо сподіватися на кращі часи.

– І медицина.

– Це зараз найболючіше. Станом на сьогодні усі ліжкомісця зайняті, людей хворих багато. Динаміка погана. Залишається тільки дякувати нашим медикам за їхню працю, за їхню витримку і турботу. Ми всі перед ними в боргу.  А ще – хочу наголосити: дотримуйтесь правил, не нехтуйте рекомендаціями, вакцинуйтеся, оберігайтеся хто як може, адже зараз все виглядає дуже погано. Бережіть себе і свої сім’ї. Не ходіть без потреби у людні місця і будьте здорові.  А всі інші медичні питання ми обговоримо пізніше.

– Дякуємо вам за таку змістовну розмову. Бажаємо вам здійснення всіх ваших планів та задумів. Розвитку та процвітання нашій Бурштинській громаді.


Джерело – газета “Вісник Бурштинської громади”

Розмовляв Володимир КАПУСНЯК

Попередній Щотижневий офіційний відеокоментар – 16.03.2021 року.

Залиште свій коментар

Бурштинська міська рада


Контакти

вул. Січових Стрільців,4 м. Бурштин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, Україна, 77111

Графік роботи:

Понеділок – четвер: 08:00 – 17:15
П’ятниця: 08:00 – 16:00
Обідня перерва: 12:00 – 13:00
Субота – неділя: вихідний

В розробці

Бурштинська міська рада © 2021. Всі права захищено