ВОЄННИЙ СТАН

Ігор Боженко: «Я вдячний за те, що прийняли і за те, що маю можливість виступати…»

Ігор Боженко: «Я вдячний за те, що прийняли і за те, що маю можливість виступати…»

Ми продовжуємо цикл розповідей про внутрішньо переміщених осіб, котрі зараз проживають на території Бурштинської територіальної громади.

 

До вашої уваги розповідь майстра спорту України, спортсмена з танців на візках, володаря численних танцювальних нагород Ігоря Боженка, з міста Слов’янськ.

 

  • Ігорю, яким запам’ятався ранок 24 лютого?
  • Цей день мав стати грандіозним для нашого танцювального клубу «ГРАНД». Ми з колективом та матусею (керівник колективу) мали поїхати у Харків на конкурс сучасної хореографії організації WUCA (керівник Пархоменко Артем). Проте цей ранок, замість найщасливішого, став найлютішим у моєму житті. Було чутно гучні вибухи. Звісно, конкурс скасували, кожен думав про свою безпеку та укриття. Уся моя сім’я (13 чоловік) зуміла виїхати аж у квітні, ми їхали двома машинами. Евакуація стала можлива, завдяки другу моєї бабусі Тоні – п. Миколі, який чекав нас у Бурштині.
  • Як твоя сім’я тут облаштувалася?
  • п. Микола не тільки нас зустрів, але й допоміг з оформленням усіх документів. Тоді було страшно, ми не знали, що далі. Чотири місяці проживали у Бурштинському НВК, де було облаштовано прихисток. Скажу чесно, я був вражений умовами, все було гарно: тепло, вода і зв’язок, чудове харчування. Головне – не лунали вибухи і постріли. Потім ми зуміли знайти квартиру у якій зараз живемо. Найбільше я, як і моя матуся (Олена Харченко) переживали за можливість самореалізації. Танці – не просто наше життя, з них складаємося як особистості. Без танців нас не існує…І тут у центрі міста, побачивши виступ АНТ «Вихор» (керівник О. Заставний) я не тільки був зачарований, але й здивований високим професійним рівнем. Захотів танцювати з ними, хоча розумів, я ж танцюю сучасні танці, а тут народні – складніші набагато. Хочу сказати, що Олександр Любомирович не просто мене прийняв у свій колектив, він дав мені набагато більше – можливість виступати й танцювати.
  • Не всі знають, про твої досягнення, розкажи детальніше?
  • У танці мене привела мама – Олена Харченко, керівник танцювального клубу міста Слов’янськ «ГРАНД», знаний хореограф. Саме їй я завдячую всіма досягненнями та перемогами: майстер спорту України зі спортивних танців на візках; володар ІІІ місця на чемпіонаті Європи у Празі (2022р.), зі спортивних танців на візках у стилі комбі з моєю партнеркою Сніжаною; володар І місця та ІІ місця у Global talent (м. Львів, 2022 р.) з сучасної хореографії соло; володар ІІ місця у Кубку в Польщі(2022 р.) з партнеркою Сніжаною.

Для нас стало відкриттям, що тут не тільки красиве й затишне місто, але й люди. Міський голова Василь Андрієшин та начальник відділу культури Тетяна Зорій допомогли з організацією танцювальної студії «ГРАНД » у ПК «ПРОМЕТЕЙ». Сьогодні в нас займається 20 дітей. Учасники АНТ «Вихор» та ЗАТ «Дивоцвіт», як і їх наставник, прийняли мене дуже добре. Я вдячний за можливість танцювати, виступати і розвиватися.

Для мене найбільша цінність – можливість розвитку в хореографічному та спортивному напрямках. Хочу навчатися і себе випробовувати, адже народні танці для мене це щось нове.

  • Які плани на майбутнє?
  • Проживати й розвиватися постійно в танцювальному напрямку. Ми хочемо й будемо наближати перемогу, працюючи на культурному фронті. Зараз готуємо на 25 грудня звітний концерт. Тож запрошую усіх познайомитися з нашими танцями.

Я відчуваю вдячність за те, як нас гарно зустріли, допомогли з облаштуванням, надали можливість розвитку. Всі, кого ми зустрічали, робили для нас все можливе. Не можна тепер все кинути, треба до кінця танцювати!

Попередній ПОВІДОМЛЕННЯ Про посилення заходів щодо запобігання здійснення правопорушень під час періоду заготівлі дерев хвойних порід в передноворічний період

Залиште свій коментар

Бурштинська міська рада


Бурштинська міська рада © 2022. Всі права захищено