Тетяна Сенчина: “Місту потрібен новий поштовх розвитку”

Тетяна Сенчина: “Місту потрібен новий поштовх розвитку”

Бюджетний рік підходить до завершення. Багато робіт зроблено, безліч ще доробляють, дещо не встигли розпочати. Як жила громада у перший рік свого створення, чи на все вистачило коштів, чи всі задоволені і як рухатися дальше? Про це, та інші фінансові аспекти життя Бурштинської громади говоримо з головою бюджетної комісії, депутатом міської ради від ВО «Батьківщина» Тетяною Мирославівною Сенчиною.

– Тетяно Мирославівно, усі ми перший рік живемо у новій громаді. Новий бюджет, нові вимоги, нові потреби. Розкажіть, що сьогодні турбує найбільше?

– Не хотілося б починати з проблем, але основною нашою бідою зараз є платоспроможні люди. У нас немає робочих місць, немає достойних зарплат, немає альтернативи. Людей мало і міський бюджет, тобто тепер вже бюджет громади, із зменшенням кількості робочих місць недораховується значних коштів як надходжень від податку на доходи фізичних осіб. А ще – зараз люди змушені економити. Люди економлять на послугах, на емоціях, на атракціях, на всьому, не кажучи вже про якісь буденні речі. А від цього потерпає бізнес, потерпають малі підприємці, багато з них змушені закритись, припинити роботу, виїхати. Люди дозволяють собі щось більше тільки на великі свята, адже ми, дякувати Богу, нація висококультурна і у нас ще залишились традиції, залишилось бажання пізнати щось краще. Тільки на це практично не залишилось ресурсів. Ми втрачаємо наші людські цінності. Духовне втрачається шаленими темпами. Єдине, що нас зараз рятує – це село. Саме на селі тримається зараз вся наша культура. А щодо бюджету громади, – повторюсь, головне – це робочі місця. У період нашого дитинства будувалась станція. Це був розквіт міста, сюди зїхались світила з усього колишнього союзу, це був надзвичайний поштовх. У Бурштині люди хотіли жити, до нашого міста прагнули переїхати. Все було нове, красиве. Тепер своєрідний занепад. Та й люди всі були рівні. Тепер прірва між людьми фінансова. І ці часи постійних реформ. Люди вже змучилися.

– Як змінився бюджет громади? Чи є реверсна дотація у область як в минулі роки?

– Не буду приховувати, зараз до нас доєднались села, бюджет громади зріс. Але коли ми планували основний фінансовий документ на цей рік, ми заслуховували усіх тоді ще голів сільських рад і намагалися зробити так, щоб жодне село не було ображене. Зараз ми робимо усе, що було заплановано нами спільно ще у минулому році. Чому не робимо щось інше у селах – тому що на той момент це напевно не було подано головами сіл як актуальні необхідні роботи. Але я вам скажу: не так багато вже і здобув Бурштин у плані фінансів. Якщо брати все населення яке є сьогодні, а це приблизно 25 тисяч жителів громади, і все населення, яке було у місті до об’єднання (15 тисяч – ред.), то загальний ВВП на душу населення зменшився приблизно на 400 гривень. Попри це, більшість робіт ми виконуємо за екологічні кошти. Загального фонду нам на все не вистачить. Тому ми й намагалися привести в порядок освітню мережу, довели до завершення реформу в нашій медичній галузі, реформували КП «Житловик». Як воно все буде працювати – ще будемо дивитися.
Так, будь-які реформи це, насамперед, люди, це скорочення, переведення і оптимізація. Це все людські долі, але це зараз диктує час і вимагає від нас держава. Щодо реверсної дотації в область, котра у минулі роки складала 6-7 мільйонів, то цього року кошти область вже не вилучає і у наступному році теж не буде вилучення. Всі кошти залишаються на місці.

– Бурштин зараз оперує значною сумою коштів так званого «екологічного податку». На що йдуть гроші, чи доцільно ділитися ними з іншими громадами?

– Щодо екологічних коштів: так, ми ділимося. Цього року ми на сесії запланували виділити по три мільйони коштів екологічного податку на Дубівецьку та Більшівцівську громади і чотири мільйони для Галицької громади. Ці кошти ми не давали просто так, а згідно бюджетних призначень у тих громадах. Дубівці та Більшівці вже частину коштів використали. Галицька громада кошти не використовувала і на минулій сесії депутати вирішили ці гроші перенаправити. Було багато розмов, багато кулуарних питань щодо цього. Наша фракція за це не голосувала, адже вважаємо, що з сусідами треба жити дружно. Звичайно, важко ділитися і не хочеться. Але жителі сусідніх громад теж потерпають від шкідливих викидів зі станції. То чому вони не можуть отримувати якусь компенсацію? Та й, пам’ятаєте, були часи, коли цими грішми з нами ділилися. Бовшів завжди підкладав плече. І не тільки нам. І ще: дай Бог, щоб ми всі кошти, які в нас залишаються, могли використовувати. Адже є чітка постанова уряду під номером 1147, де перелічені роботи, на які можна використовувати кошти екологічного податку. Цього року, до прикладу, Бурштин вже отримав 58 мільйонів коштів екологічного податку. Чи використаємо ми всі кошти? Дуже сумніваюся. Пробуватимемо наступного року залишок перевести у загальний фонд.

– До речі, нещодавно міська рада взяла кредит. У людей багато питань: навіщо, куди підуть гроші?

– Ці 9 мільйонів, котрі ми взяли в кредит, ми плануємо використати на встановлення дорожного покриття на вулицях Данила Галицького-Проектна-Нова-Шевченка. Хочемо закільцювати всю ту частину міста. До речі, відсоток там не великий. На скільки я пам’ятаю – 10.77 відсотка. Ввжажаю, що це себе виправдає, а люди вже й так зачекалися на ту дорогу.

– Чи вистачить коштів основного фонду на все, чи доведеться економити?

– Чи будемо економити? Будемо. Десь щось буде недофінансовано. Але це не буде масштабним явищем. Вважаю, що ми на початку правильно розпланували свій бюджет і можливості і ми впораємося з усіми завданнями. Єдине, що ми маємо зробити сьогодні – правильно розпланувати все на наступний рік. Ми повинні розробити добру стратегію, а не план роботи на кожен день, маємо бачити якийсь вектор розвитку. У наших селах, як і в місті – непочатий край роботи. Ми з депутатами іноді виїжджаємо на села. Повірте, там є що робити, там є що покращувати і над чим добре попрацювати. І ще раз наголошую, люди повинні мінятися, повинні самі трохи дбати про своє село, про своє подвір’я, про чистоту та благоустрій.

– Яким чином?

– До прикладу: у нас є міські програми з утеплення та модернізації будинків. Раніше місто платило 60% а жителі 40%, потім було 50% на 50%, тепер вже місто дає тільки 40%. Є люди, які вже це розуміють. Люди, які вже зрозуміли, що з часу приватизації самі є власниками житла і мають про нього дбати. Але є й такі, котрі ще розраховують на владу, котрі думають, що все має зробити міська рада. Треба міняти менталітет людей. Все житло є їхньою власністю і за все треба дбати. Завдання влади зараз – вести велику розяснювальну роботу. Донести до людей те, що все змінилося і ніколи не буде так, як раніше. Міська рада буде допомагати, бо мусить. Але все вже залежить від людей. Треба, щоб люди почали любити своє місто, своє село, свою громаду. Десь треба не смітити, десь треба самому прибрати, десь може й траву покосити не чекаючи на комунальників, а десь – хоча б зберегти те, що для тебе зробили інші. А то в нас як завжди: коли щось робити – то всі дивляться з балконів, а коли користуватися зробленим, а іноді й нищити це все – то люди появляються моментально. Ще асфальт чи бетон не застиг на ігровому майданчику а вже купа людей. Люди мають включитися.

– Щодо системи Prozorro, та інших майданчиків для закупівель та аукціонів у яких відбуваються основні закупівлі і з якими міська рада працює вже дві каденції. На скільки це себе виправдало?

– Минулої каденції наша міська рада таке впровадила і ми вчилися працювати у цій системі. Але це була така наша ініціатива. За цієї каденції платформа Prozorro вже є обов’язковою. Чи вдається економити – так. Знаю точно, що минулої каденції ми майже 500 тисяч економили щороку. Усе дуже залежить від можливостей та обізнаності бізнесу. Адже не всі досі можуть і вміють працювати з платформами інтернет аукціонів. Я думаю, що економія залежить від кількості і якості пропозицій, яких наразі ще мало. А ефективність Prozorro залежить від правильного написання тендерних вимог до надавачів послуг чи постачальників продукції. Усе треба робити правильно, тоді й толк від того буде більший. Також великий ефект має якість перевірки виконаних робіт, адже у нас ще й досі є недобросовісні виконавці.

– Що зараз бачите основним?

– Основне завдання на сьогодні – наповнення загального фонду. Основне джерело його наповнення – надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Зараз на місцях залишається 60% цих коштів. Але нещодавно Асоціація міст України ініціювала звернення до Верховної Ради про залишення на місцях 65%. Як відреагує наш парламент – побачимо. Але ми мусимо розуміти, що нам потрібно створювати нові робочі місця. Також необхідно покращити роботу із збору податку на нерухомість та податку на користування землею. Оце таких три основних джерела наповнення загального фонду. І відділи міської ради вже працюють у цьому напрямку. У звязку з коронавірусом ми трохи зменшили податкове навантаженя на бізнес, але нашим завданням є досягти того, щоб платили всі, хто має і користується. Бо не секрет, що ще й досі є люди, підприємці, які ні земельного ні податку на нерухомість не сплачують, або сплачують не в повному обсязі. Над цим треба працювати. Також будемо працювати над іншими джерелами надходження до бюджету громади. Взяти б, наприклад, стоянки для автомобілів. Кожен хоче, щоб його машина стояла біля хати. Але не завжди є така можливість. Нам потрібно у місті створити мережу платних парковок. Нехай це будуть суто символічні кошти, але це вже буде плюс до скарбнички міста. Звичайно, облаштування такої інфраструктури вартує коштів, але з часом воно все окупиться. Цим варто займатися. У нас в місті зараз такий своєрідний хаос, до якого всі звикли. Взяти б ту стихійну торгівлю, з якою я завжди борюся. Мені завжди закидають, що я воюю з конкурентами. А я просто хочу, щоб усе було гарно, чисто, щоб по місту було приємно пройтися. Ну ви подивіться у що часом перетворюється наша «стометрівка». Це жах. Машини, люди, діти, торгівля м’ясом, молоком та яйцями з асфальту. Хіба це правильно? Хіба не краще буде цим всім займатися у спеціально відведеному місці, на ринку? У нас в центрі міста пустує багато приміщень, у яких можна навіть зробити критий ринок.

– А як щодо індустріального парку?

– Зараз наш індустріальний парк – це все тільки на паперах. Нещодавно Верховною Радою України був прийнятий новий Закон про індустральні парки. Тому ми сьогодні плануємо серйозно взятися за це: оформити все правильно, підвести комунікації, розробити стратегію того парку. Подумати про те, який бізнес нам варто залучати у Бурштин. Це дуже гарна можливість, але над цим треба ще багато працювати і в парк треба багато вкласти. Ми навіть прораховували, що тільки для підведення комунікацій необхідно біля 50 мільйонів гривень. На екологічному форумі, який літом відбувся у Бурштині, нам пообіцяли допомогу з індустральним парком. Вважаю, що хоча б 50% держава має дофінансувати. Новий Мартинів ми розвиваємо як духовну Мекку, але Бурштин все ж мусить бути індустріальним містом. Нам потрібно створювати робочі місця.

– А як щодо комунікацій по місту?

– Наша тепломережа у жахливому стані. Це катастрофа. Люди подекуди досі сидять без теплої води. То про який комфорт можна говорити? Люди злі на це все. Потрібно найперше зробити нарешті порядок з нашими мережами. Вважаю, що потрібно максимально використати туди кошти екологічного податку. Адже на дворі 21 вік і люди хочуть комфорту. Ми маємо втримати людей у місті, зацікавити їх чимось. Адже навколо нас є багато міст, куди люди можуть переїхати. Івано-Франківськ, Рогатин, Львів зрештою. Відстань зараз вже не є проблемою. І люди це роблять. Люди їдуть. Гляньте який потужний у цьому плані той же Івано-Франківськ. Люди хочуть комфорту, хочуть красивих парків, тусовки. Нам необхідно зробити Бурштин привабливим. Маємо зробити порядок, облагородити території, подбати про атракції, про місця відпочинку.

– То може краще розвивати туризм?

– І туризм теж потрібно розвивати. Нам потрібно максимально скористатися з того, що у нас є така водойма, у нас є парк. Але зараз це все дуже важко. Зокрема юридично. Ми будемо над цим працювати, адже це теж робочі місця. Це також і комфорт жителів громади. Проте, як показує досвід, тут потрібні великі інвестиції, потрібні державні кошти. Місту потрібен новий поштовх розвитку, нові бачення, нові ідеї.

– Зараз у центрі міста будують нові магазини. На скільки це все виправдано?

– Я вважаю, що ми приводимо місто до якогось цивілізованого вигляду. А хіба було краще так, як було ще нещодавно? Так, у мене є багато питань до архітектури у місті, до архітектурного відділу. Не все у нас робиться так, як би мало бути, не все в нас належним чином контролюється. Ми мусимо вже навчитися жити за правилами, жити за генпланом. Потрібно спільно напрацювати чітке бачення розвитку міста, його забудови, його стратегії. Адже як би хто що не говорив, а наповнення бюджету міста – це бізнес, комерція, робочі місця. Але нам потрібен чіткий план: що де коли і як будується чи облаштовується. Візьміть, до прикладу, добудови до квартир як на перших поверхах, так і вище. Ну не може так бути, коли кожен, хто має можливість, будує собі все що хоче. Мають бути якісь рамки. Ми вже повністю втратили архітектуру старої частини Бурштина і ми зовсім не дбаємо про загальний вигляд нової частини Бурштина. Так, мурали – це гарно. Але це одна стіна. А що робиться наприклад з тою стіною, де вікна, чи там, де кожен утеплює собі як хоче. У нас з цим біда.

– На останній сесії, яка відбулася 30 вересня, рада ввела в дію нові тарифи. А вже на початку жовтня Президент Володимир Зеленський запевнив усіх, що тарифи зростати не будуть. Як тепер виходити із ситуації?

– Навіть не знаю. Чула про виступ Володимира Зеленського про заборону підвищення тарифів. Але тут потрібен офіційний документ. Наразі це все тільки слова. Буде документ – будемо вирішувати. Та й ви бачите, що зараз робиться з ціною на газ. Наразі нічого не відомо, але все дуже складно з цінами.

– Ви вже другу каденцію депутат міської ради. Що змогли для себе підмітити, що зауважити?

– Можу сказати тепер з певністю, що місцевому депутату найважче. Ми маємо справу з людьми, ми перед ними відповідаємо, ми за них відповідаємо. Так, депутат Верховної Ради має більший вплив і більше можливостей, але він немає такого тісного контакту з виборцем, як маємо ми. Саме місцевим депутатам доводиться брати весь основний удар на себе. Ми іноді приймаємо болючі рішення, непопулярні іноді рішення. Але ми рухаємо ту запропоновану реформу. Навіть попри власні бажання!
Це все дуже болісно, але іноді доводиться на це йти. У цій каденції найважче буде два перехідних роки. Нам потрібно навчитися працювати по новому, пройти цей етап і тоді все налагодиться. Зараз ми живемо в часи реформи і все йде дуже важко. До 25 грудня ми маємо затвердити новий бюджет. Це має бути бюджет розвитку, мусить бути фінансування спорту та культури.

– До речі, коли відбудеться передача майнового комплексу від ДТЕК на баланс міста і чи впорається місто з таким навантаженням?

– Передача має відбутися до кінця року. Принаймні так нас орієнтують. Чи впораємося? Самі – однозначно ні. Треба шукати шляхи, джерела фінансування, нові механізми роботи. Як воно все буде – наразі до кінця не відомо.

– А якщо порівнювати теперішню бюджету комісію і минулу?

– Нинішня бюджетна комісія є дуже потужною, як і депутатський корпус. Сьогодні до ради прийшли керівники, прийшли управлінці, бізнесмени. Прийшли люди, котрі очолювали сільські ради, знають і розуміють що таке бюджет, вміють працювати і аналізувати. Зараз працюється набагато легше аніж минулої каденції. І набагато приємніше.

– Кому легше в політиці: жінці чи чоловікові?

– Чоловікам легше. Навіть в тому плані, що їх електорат – жінки. Але я вірю у силу і потенціал наших жінок в політиці. Жінка зараз більш ділова, зараз вже йде менше навантаження на жінку вдома. Усе змінюється. Жінка-політик – це майбутнє. Все залежить від того, наскільки жінка є соціально активною.

– Ви є головою фракції ВО «Батьківщина», Ваша фракція одна із найчисельніших – 6 представників, до того ж, більшість членів вибороли перемогу саме на округах. Які пріоритети роботи Вашої фракції? Які питання відстоюєте?

– Ми, як фракція, зараз з усіма іншими депутатами і фракціями у міській раді є заручниками реформ. Нам часто дорікають за підтримку освітньої реформи, але потрібно розуміти, що ситуацію треба виправляти. Звичайно є речі, на котрі ми ніколи не підемо, але так далі громада існувати не може.
Потрібні зміни і ми всі маємо їх прагнути. Маємо гідно брати удар на себе. Зараз ми зайняли своєрідну вичікувальну позицію, але це теж довго тривати не буде. Думаю всі реформи за два роки мали б завершитися і тоді подивимося що з того вийде і як рухатися далі.
Принаймі, наша фракція свою дорожню карту розвитку громади на цю каденцію прописала, йдучи на вибори. Віримо, що більшість цих стратегічних пунктів буде виконано.

Джерело: Вісник Бурштинської громади

 

Попередній Містобудівна документація

Залиште свій коментар

Бурштинська міська рада


Контакти

вул. Січових Стрільців,4 м. Бурштин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, Україна, 77111

Графік роботи:

Понеділок – четвер: 08:00 – 17:15
П’ятниця: 08:00 – 16:00
Обідня перерва: 12:00 – 13:00
Субота – неділя: вихідний

В розробці

Бурштинська міська рада © 2021. Всі права захищено